Днями для представників локальних медіа та журналістів Черкащини відбувся практичний тренінг, присвячений питанням кібергігієни, цифрової безпеки та протидії інформаційним маніпуляціям під час воєнного стану. Захід організований кіберфахівцями Регіонального центру забезпечення кібербезпеки УСБУ в Черкаській області спільно з медіарегулятором за сприяння Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ, став майданчиком для обговорення гострих безпекових викликів, з якими щодня стикаються локальні редакції у 2026 році. Головною метою заходу було навчити учасників ефективно розпізнавати ворожі операції в медіапросторі, верифікувати сумнівний контент та захищати власні технічні пристрої від зламу.
У першій частині зустрічі спікери детально розібрали анатомію дезінформаційних кампаній, які націлені на роздмухування внутрішніх конфліктів в Україні, зокрема між цивільним населенням та військовослужбовцями. На конкретних прикладах з Черкаської області було продемонстровано, як анонімні джерела та окремі лідери думок використовують реальні події, але повністю викривляють факти для створення потрібного емоційного ефекту. Спікери наголосили, що головна мета таких операцій — не переконати людину в абсолютній правді, а посіяти гнів, обурення, страх або паніку. Саме через ці емоції споживачі починають самостійно тиражувати брехню. Крім того, ворожі ресурси активно зловживають словом «експерт», додаючи його перед будь-якою тезою для штучного підвищення довіри.
Окрему увагу на тренінгу приділили технологічним викликам 2026 року, зокрема технологіям діпфейків (deepfake) та згенерованому штучному контенту. Журналістам показали реальні приклади маніпулятивного монтажу та відеороликів, знятих зі спини або з далекої відстані без жодних ідентифікаційних ознак (шевронів, облич, геолокації), які суспільство схильне сприймати як правду через високу чутливість тем.
Учасники ознайомилися з практичними інструментами верифікації: зворотним пошуком за зображенням, геолокацією, перевіркою архівів сторінок та аналізом метаданих. На практиці було розібрано курйозний фейк із білбордом у Києві, де через помилку машинного перекладу російське слово «трус» переклали на елемент одягу, а не як «боягуз», що й видало штучне походження контенту.
Блок цифрового захисту був присвячений протидії кібератакам, фішингу та поширенню шкідливого програмного забезпечення (ШПЗ). Було зазначено, що медіа є пріоритетною ціллю для хакерів, а зловмисники найчастіше грають на людському факторі. Спікери розповіли про випадки шифрування баз даних на підприємствах регіону, коли через відкриття одного підозрілого файлу в Excel або PDF паралізувалася робота організації.
Журналістам нагадали про небезпеку простих паролів, важливість використання двофакторної автентифікації та ризики збереження паролів у браузерах. Також обговорили побутові фішингові схеми в месенджерах, такі як фейкові голосування за дітей чи пропозиції «Telegram Premium», через які хакери викрадають контакти та навіть створюють підроблені голосові повідомлення на основі архіву аудіозаписів жертви для виманювання грошей.
Під час обговорення алгоритму дій у разі зламу пристроїв фахівці дали чіткі інструкції: не вимикати комп’ютер, щоб зберегти дані оперативної пам’яті для розслідування кіберполіції, фізично відключити мережевий кабель або Wi-Fi, змінити критичні паролі з іншого «чистого» пристрою та звернутися до спеціалістів.
Для випадків компрометації Telegram-акаунтів, коли зловмисники не дають завершити сесію (оскільки для цього новому пристрою потрібно перебувати в мережі 24 години), було рекомендовано повне видалення профілю через офіційний сайт розробника з наступною перереєстрацією номера.
Наприкінці заходу учасники обговорили ризики роботи із власними джерелами інформації, які можуть свідомо чи несвідомо маніпулювати журналістами для зливу даних. Спікери закликали представників медіа дотримуватися інформаційної гігієни, витримувати паузу перед публікацією чутливих новин, завжди вимикати геолокацію в налаштуваннях камер смартфонів, щоб не розкривати координати місць, які зазначені в новинах, у метаданих фотографій, а також пам’ятати, що популярність контенту в соцмережах та кількість лайків ніколи не дорівнюють його достовірності.
