У Черкасах стартував «Діалоги з містом» – новий проєкт Черкаського інституту міста, задуманий як майданчик публічних дискусій на актуальні для громади теми. Замість того щоб обмежуватися констатацією проблем, цей формат покликаний шукати практичні рішення та точки докладання зусиль – там, де можуть об’єднатися містяни, фахівці, бізнес і представники міської влади.
У просторі Черкаського інституту міста 18 листопада відбулася перша публічна дискусія в межах нового проєкту «Діалоги з містом», присвячена питанню: «Що ми утворюємо вдома: відходи чи сміття? У чому різниця?». Захід об’єднав представників комунального сектору, управління будинками, екоактивістів та мешканців навколо практичних рішень у сфері управління відходами, змін у законодавстві та перетворення побутової сировини на ресурс. Модерувала зустріч екологиня, голова правління ГО «ЕКО РУХ “Сміливі зміни”» та експертка із сортування й компостування в ОСББ Ольга Мельник, а серед спікерів були директор КП «Екологія» Юрій Єфремов, керівниця управління багатоквартирними будинками Олена Міняйло та редакторка, бібліотекарка й екодієвиця Діана Чернишенко.


Під час обговорення учасники розмежували побутову звичку називати сміттям усе зайве та юридичне визначення: відходами є те, що викидаємо, а сміттям — лише та частка, яка не підлягає переробці та йде на захоронення. Спікери нагадали й про основні види відходів: окрім побутових та малонебезпечних (четвертого класу небезпеки), до них належать промислові, сільськогосподарські (рослинництво і тваринництво), медичні, зокрема біологічні, щодо яких оновилося законодавство й облік у лікарнях, а також будівельні відходи, до яких нині додаються наслідки руйнувань, зокрема в Харківській області. Насамкінець звертали увагу на те, як працюють черкаські очисні споруди, що тримаються на балансі промислових і побутових відходів, а також згадали приклади переробки у Європі.


Директор КП «Екологія» Юрій Єфремов розповів про поточні напрями роботи підприємства, серед яких – отримання ліцензії на небезпечні відходи, підготовка до запуску наявного обладнання для медичних відходів, а також ідея створення крематорію для домашніх тварин. За завданням міського голови запроваджується цивілізований збір негабаритних відходів із зелених зон у великі контейнери з подальшою доставкою на КП «Екологія» для переробки, а також опрацьовується грантова закупівля сучасного подрібнювача деревини для переробки гілля на місці. Крім того, Юрій Єфремов наголосив, що КП «Екологія» вже три роки рекламує та безкоштовно приймає на своєму майданчику від населення гілля, листя, зелені та будівельні відходи (зокрема бетон і цеглу), хоча самостійно вивозити їх транспортом підприємство не здійснює – мешканці мають привозити їх самі.


Окремий блок дискусії присвятили практичному сортуванню в Черкасах та труднощам, із якими стикаються і мешканці, і оператори. Учасники пояснили, що прозору ПЕТ-пляшку можна впізнати за характерним «купочком» на дні, скрутити для економії місця та викидати в сітчасті контейнери у дворах або здавати в пункти прийому (зокрема біля Ярославського ринку), хоча пунктів стало менше, а розцінки змінюються. Водночас зазначалося, що засмічення контейнерів стороннім вмістом – рештками олії, пива, харчових, гігієнічних чи будівельних відходів – псує сировину та ускладнює переробку: за оцінками учасників, частка стороннього вмісту в окремих контейнерах сягає 30–50% і більше, що змушує працівників багато перебирати вручну. Представник Української макулатурної компанії, Артем Неретін, зазначив, що у їхніх проєктних контейнерах-дзвіночках приймають, зокрема, тетрапак, склобій та ПЕТ-пляшки, однак компанія працює за власні кошти й частково згортала точки через економічні чинники. Своєю чергою Діана Чернишенко розповіла, що частину пластику та паковання збирає й надсилає поштою в київські ініціативи, зокрема «Зелений птах», максимально наповнюючи коробки для виправдання логістики, а також використовує інші доступні й безкоштовні практики – від збору макулатури та алюмінієвих банок до повторного використання матеріалів, компостування й підгодівлі птахів.



Значну увагу приділили формуванню культури сортування з дитинства, досвіду багатоповерхівок і діалогу між громадою та владою. Учасники згадали ініціативу 2021 року зі встановлення біля шкіл фандоматів, з ідеєю видавати корм за здані пляшки, яку призупинила війна, але до якої планують повертатися, щоб привчати дітей до сортування змалку. Олена Міняйло поділилася досвідом впровадження компостування біля будинків (на компостери згодом довелося поставити замок через невідповідний вміст), збору макулатури, пінопласту, батарейок, металобрухту та ПЕТ-пляшок – кошти від яких разом із доплатою допомогли придбати для двору дитячий майданчик. Попри дискусії щодо налагодження комунікації між громадою та владою, зустріч показала, що в Черкасах уже є активні містяни, успішні приклади ОСББ та готовність фахівців шукати спільні рішення. Саме такі відкриті розмови допомагають перетворювати побутові звички на корисний для всього міста ресурс і крок за кроком формувати нову екологічну культуру в Черкасах.
