Будищенська, Калинопільська та Степанецька громади Черкаської області увійшли до другої хвилі всеукраїнського дослідження Індексу успішності розвитку громад. Його особливість — громади оцінюють не лише за бюджетами, статистикою та реалізованими проєктами, а й за тим, як життя та зміни оцінюють самі мешканці.
Чи можна вважати громаду успішною, якщо у неї хороші бюджетні показники, реалізуються проєкти та позитивно виглядає офіційна статистика, але самі жителі не задоволені якістю життя?
Саме на це питання намагаються відповісти розробники Індексу успішності розвитку громад, нові результати якого презентували у Києві.
Для Черкащини друга хвиля дослідження має особливе значення: область представлена одразу трьома громадами.
До Індексу увійшли:
— Будищенська громада;
— Калинопільська громада;
— Степанецька громада.
Таким чином Черкаська область отримала можливість подивитися на розвиток одразу кількох своїх територій за однаковою методологією — причому не лише мовою статистики, а й очима людей, які там живуть.
Степанецька громада: від цифр — до практичних рішень
Однією з громад Черкащини, які долучилися до другої хвилі дослідження, стала Степанецька громада.
Для її керівництва участь у такому дослідженні важлива насамперед із практичної точки зору: отримані дані дозволяють подивитися на громаду комплексно та зрозуміти, які напрямки потребують подальшої уваги.
Голова Степанецької громади Яременко під час презентації результатів говорив про значення такого дослідження для громади та можливість використовувати отриману інформацію у подальшій роботі.
І саме в цьому полягає одна з головних ідей Індексу.
Йдеться не про те, щоб присвоїти Степанецькій, Будищенській чи Калинопільській громаді певне місце у рейтингу.
Навпаки — автори дослідження принципово відмовляються від поділу на «кращих» і «гірших».
Кожна громада отримує власну діагностику: де вона сильна, де є проблеми і наскільки офіційна картина збігається з тим, що відчувають її мешканці.
Понад 60 показників замість одного рейтингу
Індекс успішності розвитку громад побудований на понад 60 показниках.
Його принципова відмінність від звичайних статистичних оцінок полягає в поєднанні двох типів інформації.
З одного боку — об’єктивні дані: бюджети, статистика та інші вимірювані показники.
З іншого — відповіді самих мешканців.
Дослідників цікавить не тільки те, скільки грошей громада спрямувала на певний напрямок або скільки проєктів реалізувала.
Важливо зрозуміти, чи відчули ці зміни люди.
У другій хвилі Індекс охоплює п’ять ключових сфер життя:
— економіку;
— якість врядування;
— безпеку;
— соціальне середовище;
— громадську участь.
Це дозволяє отримати не одну загальну цифру, а значно об’ємніший «портрет» території.
Забела: особливо під час війни громадам потрібно знати свої слабкі та сильні сторони
Директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Володимир Забела пояснює, що потреба у такій діагностиці особливо гостро відчувається під час війни.
Ресурси громад обмежені, а тому правильне визначення пріоритетів набуває ще більшого значення.
«Громади мають розуміти свої слабкі і сильні сторони. І ми їм такий інструмент даємо, адже особливо в умовах війни надзвичайно важливо розуміти, що потрібно розвивати», — зазначив Володимир Забела.
При цьому слабкі місця — лише одна частина роботи.
Індекс може показати й те, у чому конкретна громада вже має перевагу.
За словами Забели, тоді постає інше питання: чи потрібно спрямовувати основні ресурси на подолання проблем, чи варто паралельно розвивати сильні сторони та використовувати їх для залучення партнерів та інвестицій.
Для трьох громад Черкащини це означає можливість отримати додаткові аргументи під час формування власних стратегій розвитку.
Волочай: бюджет ще не показує, чи відчули люди зміни
Голова Ради розвитку громад БФ «МХП-Громаді» Тетяна Волочай говорить, що ідея такого інструменту визрівала кілька років.
«Ми давно мріяли створити такий вимірюваний інструмент, який би міг показати реальний стан справ в громадах, підсвітити слабкі і сильні сторони», — зазначила вона.
Одна з головних переваг Індексу, за її словами, — можливість зіставляти витрати громади з їхнім реальним ефектом для мешканців.
Наприклад, можна побачити, який відсоток бюджету спрямований на ветеранські політики, дозвілля або житлово-комунальні сервіси.
А потім поставити друге питання: чи задоволені цими сферами жителі?
Адже сам факт виділення та освоєння коштів ще не означає, що люди відчули покращення.
Саме цей зв’язок між управлінським рішенням та його сприйняттям населенням і намагається зафіксувати новий інструмент.
Острікова: громада може бути успішною у звітах — і розвалюватися по суті
Ще радикальніше різницю між статистичною та реальною картиною пояснює координаторка проєкту «Єднання для громади» Анна Острікова.
За її словами, громада може демонструвати хороші формальні результати: освоювати бюджети, реалізовувати заплановані заходи та мати позитивну статистику.
Але цього недостатньо.
«Якщо людям там не ок і вони при першій же нагоді захочуть звідти виїхати, то така громада формально — все добре, але по суті ця громада розвалюється, і це жоден звіт не зафіксує», — пояснила Острікова.
Саме тому вона називає Індекс можливістю «виміряти температуру з двох боків».
Для Черкащини цей підхід особливо цікавий тим, що дослідження охопило одразу три різні громади.
Це дозволяє побачити не тільки те, як території виглядають у статистиці, а й наскільки комфортним місцем для життя їх вважають власні мешканці.
Що громади можуть робити з отриманими результатами
Практична цінність Індексу починається вже після завершення самого дослідження.
Результати можна використовувати під час стратегічного планування, формування місцевих політик, визначення пріоритетів та розробки програм підтримки.
Для громадських організацій та донорів це додаткове джерело інформації про реальні потреби території.
Для бізнесу — можливість краще оцінити потенціал конкретної громади.
Для органів місцевого самоврядування — додаткові дані для ухвалення управлінських рішень.
Індекс також дозволяє знаходити взаємозв’язки, які не завжди видно зі звичайної статистики.
На відчуття успішності громади можуть впливати не лише економічні показники, дороги чи інфраструктура.
Важливими є довіра, згуртованість, безпека та відчуття людини, що вона може впливати на рішення у своїй громаді.
Черкащина представлена найширше
Загалом друга хвиля Індексу охопила сім громад із чотирьох областей України.
Найбільше учасників — саме з Черкащини.
Черкаська область:
— Будищенська громада;
— Калинопільська громада;
— Степанецька громада.
Київська область:
— Макарівська громада;
— Яготинська громада.
Вінницька область:
— Ладижинська громада.
Дніпропетровська область:
— Петриківська громада.
Такий склад дозволяє дослідникам працювати з територіями з різним соціально-економічним становищем та регіональним контекстом.
А для Черкащини участь одразу трьох громад створює ширшу основу для аналізу того, як сьогодні розвиваються території області і як цей розвиток бачать самі люди.
Не змагання громад, а підстава для змін
Розробники Індексу наполягають: перетворювати отримані результати на черговий рейтинг громад було б неправильно.
Сама цифра не робить громаду сильнішою.
Результат з’являється лише тоді, коли отримані дані починають використовувати — визначають проблемні напрямки, обговорюють їх із мешканцями, змінюють місцеві політики та ухвалюють конкретні рішення.
Саме тому для Степанецької, Будищенської та Калинопільської громад найважливішим етапом стане не сама участь у дослідженні, а те, що вони робитимуть із його результатами далі.
Бо успішність громади — це не тільки бюджет, статистика та кількість реалізованих проєктів.
У кінцевому підсумку вона вимірюється значно простіше: чи відчувають люди позитивні зміни, чи хочуть жити у своїй громаді та чи бачать у ній майбутнє.
ДОВІДКОВО
Індекс успішності розвитку громад розробили ІСАР «Єднання» у партнерстві з Благодійним фондом «МХП-Громаді» та дослідницьким центром Info Sapiens за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Єднання для громади».