Благодійний фонд «Веста» є відомою неурядовою організацією, що фокусує свою діяльність на комплексній підтримці військовослужбовців, ветеранів, членів їхніх родин, а також сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти. Одним із ключових напрямів інституційного розвитку фонду стала робота Черкаської мобільної бригади, яка розпочалася у вересні позаминулого року з метою забезпечення доступності професійної допомоги безпосередньо у територіальних громадах області.
До складу такої виїзної групи традиційно входять кваліфікований юрист, психолог, соціальний працівник та водій під керівництвом координатора, що дозволяє оперативно закривати складні та часто унікальні запити на місцях. Особливістю діяльності мобільних груп є орієнтація на невеликі та віддалені села, де ветерани нерідко залишаються віч-на-віч із проблемами, оскільки місцеві фахівці супроводу зазвичай не мають профільної юридичної чи психологічної освіти і змушені обслуговувати одразу кілька населених пунктів.
Розвиток та щоденна робота проєкту демонструє стрімке зростання навантаження на команду через поглиблення бюрократичних та психосоціальних викликів у суспільстві. На початкових етапах діяльності координаторам доводилося самостійно шукати контакти та громади для виїздів, проте з часом завдяки ефективному «сарафанному радіо» ситуація кардинально змінилася, і запитів стало значно більше, ніж фізичних можливостей бригади. Основним поштовхом для візиту в конкретне ОТГ є звернення від місцевих фахівців супроводу, які шукають зовнішньої експертної підтримки для вирішення нестандартних кризових ситуацій.
Описуючи цей складний процес логістики та взаємодії, координаторка мобільної бригади Олена Почтарьова зазначає: «Ми плануємо виїзди заздалегідь. Наприклад, наприкінці місяця у нас уже повністю розписаний графік на наступний. Громади самі звертаються до нас, адже місцеві фахівці із супроводу ветеранів часто стикаються з питаннями, які не можуть вирішити самостійно. Інколи буває важко фізично охопити всі запити, оскільки ми намагаємося доїхати до найвіддаленіших сіл, де допомоги чекають найбільше. Наша мета — не просто приїхати для галочки, а привезти реальне рішення туди, де немає доступу до профільних юристів чи психологів».
Особливе місце в цьому процесі посідає взаємодія з місцевими центрами соціальних служб. Як зазначає директорка Канівського міського центру соціальних служб Валентина Яворська: «Я безмежно поважаю “Весту”, ми завжди щиро чекаємо на їхні візити. У нас, звісно, діє первинна правова допомога, куди ми направляємо людей. Проте зовсім інша справа, коли приїжджає команда профільних фахівців і комплексно веде конкретний важкий кейс людини, допомагаючи вирішити проблему від початку й до кінця. Для нас це колосальна підтримка та надійне плече».
Цю синергію та інтеграцію зусиль також підтверджує фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Наталія Жирна: «Патріот» працює як хаб, де збираються різні спеціалісти, щоб ветерану не доводилося бігати по всьому місту. Завдяки співпраці з БФ «Веста» тут веде прийом кваліфікована мобільна група, де кожен із них забезпечує фаховий підхід у своїй сфері. Спільна робота цих трьох професіоналів дозволяє комплексно закривати запити будь-якої складності».
Безпосередній процес надання допомоги під час виїзду мобільної групи має свою специфічну послідовність, де первинним етапом є подолання бар’єра недовіри, оскільки багато ветеранів уже мають негативний досвід звернень до державних інституцій. Команда першочергово керується базовим принципом: «людина сама собі має допомогти», тому подальший довготривалий супровід відбувається лише за наявності щирого бажання та залученості самого клієнта. Як згадує юрист мобільної групи Володимир Півненко, у багатьох випадках первинний контакт обмежується чіткою стартовою взаємодією: «Існують випадки, коли ми обмежуємося разовими консультаціями. Цього цілком достатньо для того, аби людина чітко зрозуміла подальший алгоритм власних дій».
У юридичній площині робота структурується навколо вирішення трьох найбільших блоків питань, серед яких першість тримають фінансові та майнові проблеми, такі як виплати одноразової грошової допомоги, оформлення чи перерахунок пенсій, квартирний облік та отримання державних субвенцій на житло.
Юрист фонду щоденно стикається з абсурдними проявами людського фактора та некомпетентності в органах ТЦК та Пенсійного фонду, які часто штучно затягують процеси або висувають незаконні вимоги до документації.
Пан Володимир описує типовий випадок бюрократичного тиску: «Був випадок під час виїзду, коли клієнт телефонує і каже: “У ТЦК від мене вимагають завірений переклад російського свідоцтва про народження мого загиблого батька”. І тут виникає логічне запитання щодо компетенції службовців, адже фактично цей документ взагалі не потрібен для оформлення виплат». Окремим хронічним та найбільш емоційним викликом залишається майнова сфера, а саме виділення земельних ділянок, оскільки «найчастіше хочуть отримати саме два гектари землі, через що доводиться розвінчувати чимало міфів та детально роз’яснювати реальні норми чинного законодавства», що в теперішніх реаліях законодавства є вкрай складним процесом.
Паралельно з юридичним супроводом та оцінкою первинних потреб розгортається соціальний етап роботи, яким опікується соціальна працівниця Леся Сав’яненко. За її словами, найгострішим дефіцитом у громадах після повернення бійців є саме лікування та якісна реабілітація, що перетворюється на серйозне випробування для тих, хто вже отримав статус ветерана. Державна система створює величезні черги, які змушують людей чекай місяцями, що критично шкодить процесу відновлення під час щорічного підтвердження інвалідності.
Леся Сав’яненко акцентує на цьому увагу, зазначаючи: «Наприклад, якщо взяти Черкаський госпіталь ветеранів — там існує черга на чотири місяці наперед, щоб просто записати людину. Для чинних військовослужбовців таких затримок немає, а от для тих, хто вже отримав статус ветерана, черга розтягується на третину року». Через брак державних реабілітаційних центрів соціальній службі фонду доводиться залучати партнерські ветеранські організації та приватні структури, щоб терміново знаходити можливості для фізичного відновлення бійців.
Важливою складовою, що розгортається безпосередньо під час та після виїздів, є психологічна стабілізація та тривала підтримка сімей військових. Робота психолога в мобільній групі суттєво відрізняється від класичного кабінетного формату, оскільки вимагає миттєвої адаптивності, орієнтації на безпеку та кризове консультування «тут і зараз» у реальних, часто непристосованих умовах. Найважчим та найбільш тривалим етапом є робота з родичами полонених та зниклих безвісти, які перебувають у стані постійної травмуючої невизначеності.
Психолог Наталія Пишна у своїх методичних матеріалах детально описує специфіку взаємодії з цією категорією: «Це одна із найважчих тем, тому тут важливо не давати хибних надій і водночас допомогти людині пройти ці етапи. Робота спрямована на стабілізацію, проживання емоцій, пошук та підтримку ресурсів, повернення людині відчуття опори і контролю над власним життям». Для системного вирішення цієї проблеми фонд спільно з Координаційним штабом запровадив регулярні онлайн-групи підтримки, які проводяться раз на два тижні та допомагають жінкам хоча б частково повернути відчуття реального життя.
Завершальним етапом діяльності БФ «Веста» є вихід за межі індивідуальних консультацій та перехід до масштабної просвітницької і системної роботи. Проєкт не обмежується лише поточним вирішенням скарг, а активно інвестує ресурси у проведення тренінгів, семінарів та воркшопів для місцевих громад. Важливою частиною цієї діяльності є психоедукація цивільного населення та навчання локальних працівників установ правилам комунікації з демобілізованими бійцями. Фахівці фонду, спираючись на власний важкий життєвий досвід, вчать суспільство правильно реагувати на прояви ПТСР, уникати тригерів, не знецінювати пережитий травматичний досвід та коректно висловлювати вдячність захисникам, формуючи таким чином здорове та інклюзивне ветеранське середовище на рівні кожної окремої громади.
Єлизавета Свиридюк